Психосоматика у дорослих
Психосоматика (грецьке psyche – душа, soma – тіло) – напрямок у психології, який вивчає вплив психологічних чинників на виникнення та перебіг хвороб тіла.
Психосоматичний підхід розглядає людину цілісно, з урахуванням різноманіття, складності та неподільності зв’язків психіки та тіла.
Людина не є вмістищем органів, які періодично «потребують ремонту», на кшталт зламаного механізму. Кожна емоція, думка, почуття, бажання, стан породжують зміни у біохімії та фізіології організму.
Нейроендокринна система є основним координатором взаємних впливів психіки та тіла. Саме тому сучасним синонімом поняття “психосоматика” є термін “психонейроімунологія”. Це науковий напрямок на перетині багатьох дисциплін медицини та психології, в рамках якого накопичена величезна доказова база про складні взаємодії між психічними, біологічними та соціальними рівнями функціонування організму.
Психосоматичні реакції та розлади періодично порушують здоров’я кожної людини, проте більшість людей не усвідомлюють, а лікарі не бажають шукати причину проблеми, що виникла.
Природа більшості захворювань соціальна за походженням, але біологічна за реалізацією. Тіло служить сценою, де розігрується переживання людиною драматичних життєвих ситуацій.
Однак більшість людей при появі будь-якого тілесного симптому не намагаються пов’язати його з особистими переживаннями, стресами, тривожними очікуваннями та негативними враженнями.
Яке б не було захворювання – гостре чи хронічне, легке чи важке, яке потребує медичного втручання чи «саме мине», слід пам’ятати, що психіка – активний учасник процесу. І завжди потрібна психологічна робота над проблемою зі здоров’ям, що виникла. У ряді випадків для одужання буває достатньо психотерапії, в інших випадках психотерапію доцільно проходити паралельно з медичною допомогою.