Сексологія
Сексологія – галузь знань, що вивчає психологічні та соціальні аспекти сексуальних відносин, а також фізіологію та патологію статевого життя.
Найважливішими характеристиками сексуальності, що лежать в основі індивідуального сексуального сценарію, є:
- сексуальна орієнтація;
- тип сексуального об’єкта;
- спосіб сексуального задоволення;
- переважні умови місця та часу;
- смислові, моральні та правові аспекти.
Сексуальність людини має біологічну та психологічну складові, і починає формуватися з раннього дитячого віку. Структура сім’ї, взаємини членів сім’ї, культурні та релігійні традиції впливають на формування характеру та психосексуальної ідентифікації дитини.
Сексуальна поведінка людини залежить від стану її фізичного та психічного здоров’я; виховання; особистісних якостей, таких, як здатність до комунікації, довіри та саморозкриття, емоційної розкутості, самооцінки.
Проблеми у сексуальній сфері дуже часто є відлуннями дитячих та підліткових психотравм, пов’язаних із подіями життя, сімейною обстановкою, стосунками з батьками, неадекватним соціальним оточенням.
Люди, які мають проблеми у сфері сексуальності, часто відзначають у своїй історії такі події, як:
- фізичне, психологічне або сексуальне насильство;
- сплутаність сімейних ролей;
- скандали, бійки у сім’ї;
- психопатологія батьків чи інших членів сім’ї із проявом різноманітних поведінкових і ментальних відхилень (наприклад, шизофренія, депресія, психопатія, розумова відсталість, алкоголізм, наркоманія);
- гіперопіка чи ігнорування потреб дитини (або їх чергування);
- поводження з дитиною, що не відповідає її статі та віку;
- переживання дитиною втрат, розлук зі значимими для неї фігурами;
- переживання катастрофічних подій;
- тривале перебування у медичному закладі, тяжкі захворювання, травми та ін.
Прикладами трансформації негативного дитячого досвіду у дорослому житті є:
- відсутність особистого життя;
- невміння будувати стосунки з партнером;
- патологічні ревнощі;
- комплекси неповноцінності щодо своєї анатомії, функцій тіла та зовнішнього вигляду;
- безладні статеві зв’язки;
- вибір «неправильного» партнера, що повторюється;
- страх статевого акту;
- механістичний статевий акт, який не приносить емоційного задоволення;
- зниження статевого потягу, повна відсутність інтересу до сексу;
- відсутність оргазму;
- передчасна еякуляція;
- сексуальні відхилення та перверсії (збочення).
Сексуальність є одночасно невід’ємною складовою людської природи та психологічного портрета особистості. І вирішення проблем у цій галузі можливе лише з урахуванням психологічного чинника.