Термін «перинатальний» походить від грецького слова «peri – навколо» та латинського слова «natalis – той, що стосується народження».

Перинатальна психологія вивчає психологічні аспекти зачаття, вагітності, пологів і післяпологового періоду. У центрі уваги — психічний та емоційний стан матері й дитини.

Також вивчаються взаємні впливи сім’ї, найближчого оточення, соціуму та діади «мати – дитина». Для всієї родини народження дитини — це час переживань, підвищених навантажень, освоєння нових ролей, змін у взаєминах.

Перинатальний психолог допоможе родині підготуватися до цих важливих змін.

Одразу після народження починає формуватися прив’язаність між матір’ю та дитиною. З різних причин емоційний зв’язок у цей період може бути порушений, унаслідок чого може сформуватися патологічна прив’язаність, що деформує психіку дитини. Досвід цих ранніх стосунків впливатиме на всі подальші взаємини людини з оточенням.

Для розвитку й дозрівання мозкових і психічних функцій дитини, а також для її здоров’я загалом, важливе значення має те, наскільки мати здатна розпізнавати та задовольняти тілесні й емоційні потреби своєї дитини. Якщо мати перебуває в депресії, занурена у власні переживання, вона здійснює догляд за дитиною значною мірою механістично, не залучаючись емоційно, що негативно впливає на здоров’я та розвиток дитини.

Психологічний супровід жінки на етапах вагітності, пологів і післяпологового періоду сприяє кращій адаптації її до ролі матері.